Театральна творча діяльність
1. Гра-драматизація
Під час драматизації кожен учень, створюючи неповторний образ того чи іншого героя, виявляє творчість, тому що по-своєму висловлює задум автора. Залежно від завдань, ступеня активності і самостійності учнів можна виділити кілька видів драматизації:
- аналіз ілюстрацій з точки зору виразності міміки і пантоміміки зображених на них героїв;
- читання твору за ролями тільки з опорою на інтонацію;
- читання за ролями з попередніми усним описом портрета, одягу, поз, жестів і інтонації, міміки героїв;
- постановка «живих картин» до твору;
- складання сценарію вистави, усний опис декорацій, костюмів, мізансцен;
- драматичні імпровізації;
2. Робота з ілюстрацією
Роботу ілюстративного характеру в початкових класах починають з аналізу книжкових ілюстрацій, картин. Звертають увагу дітей на міміку, пози зображених на малюнках персонажів, пропонуючи завдання: «Спробуйте зробити так само, як на картинці. Що ви при цьому відчуваєте? Розкажіть».
Аналіз ілюстрацій є підготовчим етапом перед більш складною формою драматизації. Ця робота будується за наступним алгоритмом:
- з'ясовуємо, до якої частини твору дана ілюстрація;
-який момент зображений?;
- прочитуються слова, відповідні ілюстрації;
-до якої частини тексту немає ілюстрації?;
-що ми можемо намалювати?
Часто проводимо гру «Жива картина». Діти отримують завдання максимально точно передати пози і міміку персонажів, зображених на картині. Видається кілька «картин», вибирається найбільш вдала.
Складніша форма драматизації - читання за ролями, супроводжуване аналізом емоційного стану і якостей характеру героїв, інтонації. Починаючи з 3 класу, можна ускладнити прийом читання за ролями, пропонуючи учням не тільки вимовляти слова кожного героя з потрібною інтонацією, а й показати вирази обличчя і, якщо це можливо, жести героїв. Можна використовувати картки: режисер, суфлер, актор. Таким чином, в міміці, жестах і висловлюваннях відбивається враження про героїв.
- з'ясовуємо, до якої частини твору дана ілюстрація;
-який момент зображений?;
- прочитуються слова, відповідні ілюстрації;
-до якої частини тексту немає ілюстрації?;
-що ми можемо намалювати?
Часто проводимо гру «Жива картина». Діти отримують завдання максимально точно передати пози і міміку персонажів, зображених на картині. Видається кілька «картин», вибирається найбільш вдала.
Складніша форма драматизації - читання за ролями, супроводжуване аналізом емоційного стану і якостей характеру героїв, інтонації. Починаючи з 3 класу, можна ускладнити прийом читання за ролями, пропонуючи учням не тільки вимовляти слова кожного героя з потрібною інтонацією, а й показати вирази обличчя і, якщо це можливо, жести героїв. Можна використовувати картки: режисер, суфлер, актор. Таким чином, в міміці, жестах і висловлюваннях відбивається враження про героїв.
Немає коментарів :
Дописати коментар