Під час роботи з художніми творами основним буде метод творчого читання, спрямований на те, щоб зробити читання актом співтворчості з творцем тексту. Іншою стороною цього методу є розвиток здатності до творчого самовираження в процесі виконання різноманітних робіт творчого характеру з текстом. Метою даного методу є активізація художнього сприйняття як на початку вивчення твору, так і після аналізу. Щоб читання учнів було виразним, потрібно їм допомогти у виборі і використанні засобів художньої виразності і засобів звукової виразності. Так, вивчаючи тему «Скоромовки», учням пропонуються вправи для розвитку сили голосу (читаємо голосно, ще голосніше, тихіше, ще тихіше), вибору інтонації, логічного наголосу.
1. У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
-Я тепер беззуба.
2. Ворона сороці намисто купила,
В намисті сорока намистинки лічила.
Ото для сороки настала морока,
Не може намистинки злічити сорока.
3. Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
Головний засіб мовної виразності - інтонація. Щоб прочитати художній твір з правильною інтонацією треба осмислити текст, зрозуміти задум і намірювання автора, усвідомити ставлення до героїв, їхніх вчинків і подій.3. Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
Використовуються такі завдання:
- передай в тексті радість, обурення, гордість, сум;
- прочитай уривок, передаючи голосом страх, здивування, прикрість;
- прочитай пропозицію з різною інтонацією.
Проводиться конкурс «Хто з великою кількістю відтінків інтонацій зможе прочитати одне і те ж слово (фразу)» або гра: «Дай мені іграшку», як це могли б сказати дощик, грім, пташка. Потім відповісти: «Не дам!», голосами тих же персонажів.
Для виявлення виразних можливостей слова пропонуються наступні завдання:- відповісти на питання: «Які настрої виникають у мене, коли я чую « шум », « шелест », «лепетання»?;- що я відчуваю, уявляю, коли звучить слово «хвиля» і т.д. Таким чином, дитина вчиться висловлювати свої думки, передавати настрій. Наступний прийом «Літературний експеримент». Мета даного прийому - дати дітям матеріал для порівняння, привернути їхню увагу до авторського вибору слова. Спостерігаємо, як звучить текст без авторського слова, як він змінився? В системі творчих завдань особливе місце займає гра «Плутанина». На дошці або на окремих листочках виписані упереміж, через кому, слова декількох афористичних висловів. Дітям потрібно уважно прочитати слова, подумати і постаратися виокремити з усіх слів ті, які складуть знайомі афоризми. Можна залучити не тільки прислів'я, але і приказки, загадки, різні приклади дитячого фольклору, вірші. Творчий переказ - це трансформація тексту з метою його переосмислення. Проводиться конкурс ораторів, при цьому дитина ставить себе на місце іншого, бачить світ очима інших, розуміє його. Дитина уявляє себе на місці героя твору і розповідає про себе у грі «Журналісти». Тих, хто хоче побувати в ролі героїв твору, запрошують сісти під дерево мудрості. Решта дітей журналісти. Їхнє завдання - поставити цікаве, незвичайне питання героям. Завдання «героїв» твору - дати повну, хорошу відповідь. Використовуємо запитальник (питання до автора) гра «Філософський стіл». Учні уявляють себе філософами і говорять про твір, висловлюючи свої думки. (Доводити і відстоювати свою точку зору можна за круглим столом). Так само використовується розповідь від одного героя, зі зміною особи оповідача, творче продовження (прогнозування), доповнення однієї з частин твору, зі зміною сюжету (А що було б якщо ...), перенесення місця дії в незвичну обстановку, розповідання зі зміною героя. Один з найбільш благодатних способів активізації учнів до творчості - це робота з прислів'ям. Для виховання уваги до слова пропонується дітям скласти кросворд з прочитаного твору або використовуються готові кросворди. Види творчих робіт з прислів'ям:- колективне складання повчального усного оповідання за прислів'ям;- вибрати казку, до якої підходить прислів'я;- визначити, яка прислів'я висловлює головну думку літературного твору.
Робота з казкою
Дитина тягнеться до казки, тому що це світ її фантазії, це її перші уявлення про життя. Здатність вірити в диво, в мрію формується в дитинстві. Вона допомагає нестандартно дивитися на життєві ситуації, творчо підходити до вирішення проблем. Слухаючи і читаючи казки, людина накопичує «банк життєвих ситуацій». Діти дуже люблять слухати казки, але, як правило, не вміють їх складати. Тому, перш ніж давати дітям написати власну казку, на початку навчання доцільно використовувати прийоми, які допоможуть поступово ввести дітей в роль «казкарів»: 1. Виділяти опорні слова з казки - Щоб зняти чари з казки, треба за цими словами згадати, як вона називається, хто її автор: дід, баба, курочка, яєчко, мишка. - Колективне виділення опорних слів з казки. - Самостійний підбір опорних слів. На листочках запишіть опорні слова якоїсь казки. За ними ви відгадаєте, про яку казку йдеться. - Створення казки за опорними словами. 2. Вирішувати «казкові завдання», не змінюючи або мінімально змінюючи сюжет казки: - Що треба зробити, щоб Іванко напився, але козликом не став? - Як зробити так, щоб яєчко курочки Ряби не розбилося? - Що потрібно зробити бабусі Червоної шапочки, щоб її не з'їв вовк? 3. Переробити знайому казку, тобто «Перекрутити казку», ввести нового героя і розвинути новий сюжет. 4. «Вивертання казки навиворіт». Це завдання допомагає дітям не тільки складати пародію на знайомий твір, а й дає можливість розвинути його в будь-якому напрямку. - Склади казку, використовуючи казкові слова і вирази цієї казки, де: Білосніжка зустріла в лісі сім велетнів. Вовк хотів з'їсти козенят, але вони захопили його в полон і т.д. 5. Створення казки за початком або кінцем. Це більш самостійний вид роботи. Діти вже мають героїв казки, початок або кінець якоїсь історії, їм тільки потрібно придумати продовження. 6. Створення власної оригінальної казки. Найважчий вид роботи. Все дітям потрібно придумати самим: і назву, і героїв, і сюжет. 7. Дуже допомагає під час створювання казок складання «казкового словника», де діти записують зачини, кінцівки, казкові вирази, засоби пересування, чарівні предмети. 8. Прийом «Вільний виступ». Уявіть собі, що на казкову конференцію з прав казкових героїв зібралися персонажі улюблених казок. Кожен з них виходить до трибуни і каже ... (Треба виступити від імені казкового героя улюбленої казки). Розповідання знайомих казок з різними приказками. Перестановка персонажів всередині однієї казки. Включення в сюжет казки додаткових персонажів. Перестановка персонажів. Досвід творчої діяльності молодші школярі отримують не тільки в процесі читання і аналізу художнього твору, а й у ході створення власних текстів. Це можуть бути не тільки казки, а й розповіді.
Робота з кросвордами.
Складання кросвордів за прочитаними творами є складною, але дуже цікавою роботою. Їх складання підвищує інтерес дітей до навчання, розвиває їхню спостережливість, дає можливість більш повноцінно сприймати художній твір. Застосовуючи кросворди на уроках літературного читання при повторенні пройденого матеріалу в доступній і цікавій формі можна розвивати навички творчої роботи, бажання дітей читати і перечитувати книги, а значить, самостійно відкривати щось нове, пізнавати світ. Кросворди складаються на певних аркушах, оформляються, ілюструються. Частина кросвордів використовуються на уроках, частина на позакласних уроках з читання, а частина вивішуються на дошці для всього класу.
Ось таку казочку написала учениця 4-А класу КЗ «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради Зуйченко Надія
Як олівці посварилися
Колись давно ще тільки після створення світу жили-були Олівці. Жили вони дружною сім’єю і ніколи не сварилися.
Багато роботи було в них після створення землі, води, повітря, природи. Все це потрібно було розфарбувати. Працювали олівці дуже старанно. Та найбільший тягар лягав на Синій та Блакитний Олівці, адже саме цих кольорів було найбільше. Синьо-блакитного кольору були безкраї океани, величезні моря, бурхливі річки та дзюркотливі струмочки. А яке блакитнооке було небо! Поглядом не охопиш усі його простори.
Немало роботи було й у Зеленого, Смарагдового та Бірюзового Олівців. Вони мали фарбувати молоду травичку, ошатні та розлогі дерева, листочки у квітів та кущів. Можете уявити скільки вічнозелених лісів та садів було на початку створення світу?!
Якось увечері після важкого робочого дня зібралися всі братики та сестрички на вечерю. Почали розповідати про зроблені справи. Жовтий говорив, що сьогодні розмалював ціле поле жовтогарячих кульбабок, а Білий фарбував цвіт кущів та дерев, адже йшла весна. Та зморений Синій не втримався і сказав, що він завжди працює найбільше і якби не він, то світ був би непривітним і сумним. Зав’язалася суперечка.
Так як був уже вечір, Сонечко сідало низько за гору перепочити на ніч. А та гора лежала біля будиночка Олівців. Небесне світило все чуло. Тож вирішило їх помирити.
Уранці, як тільки прокинулося Сонце, то відразу воно заховалося за величезну хмару. Ураз пішов весняний теплий дощик. Після дощу виглянуло Сонечко і принесло із собою великі смужки і кинуло їх через усе небо. Воно взяло кольорові Олівці і поєднало їхні кольори в одну різнобарвну стрічку, яка весело вигравала над небом. Цю стрічку стали називати Веселкою.
Більше Олівці не сварилися, бо не могли існувати один без одного. Ось така казочка. Мені мед, а вам бубликів в’язочка.
Немає коментарів :
Дописати коментар